Один чоловік украв у другого капусту. Той пішов жалітися у розправу, каже, що Ліщим украв капусту. Прийшов і Ліщим у розправу і одказується, що не брав капусти. А у розправі був зборщик податів, він і каже:
– От я узнаю вора; беріть ви пояс і йдіть у сіни, а я візьму другий кінець, перекину через двері і буду отсюда тягнуть.
Всі ухватились за пояс і держаться, а зборщик кричить:
– Узялися усі?
– Уже, узялися!
– Та, кажеться, не усі взялися? – опять кричить зборщик.
– Усі узялися! – кричать ті за дверима.
– А той, що капусту украв, хіба узявся? – кричить зборщик.
– Та й я узявся, – кричить Ліщим.
– А як і ти узявся, то заплати за капусту, а ні – оддай капусту тому, що ти украв у його, – каже зборщик.
Той злякався, не знав, що й казать, і говорить, що помилився. А тоді, часа через два, признався. Пішли вони всі у шинок, випили могоричу і помирились.
І досі споминають люди хитрого зборщика.