Галісієць та конго[1] якось пішли до харчівні попоїсти. Обидва дуже зголодніли і, хоч грошей у них було мало, вирішили влаштувати на той дріб’язок трапезу. Коли їм подали їжу, тарілка у конго виявилася повнішою. Галісієць, який сидів навпроти, помітив це і повернув круглий стіл так, що конгова тарілка опинилася перед ним. А тоді й каже до конго, який був дуже здивований його вчинком:
– Земля кругла й увесь час обертається…
Конго, подумавши, й собі крутнув стола. Повніша тарілка знову повернулася до нього.
– Ані ти, ані я не можемо керувати світом. Тож нехай усе лишається як є,– мовив він до галісійця.
[1] Конго – нащадок переселенців з африканського племені конго, представники якого становлять частину темношкірого населення Куби.