Двоє борсуків, самець та самка, ганялися по полю за мишами. У цей час вдалині показався верблюд. Борсук сказав борсучисі:
– Давай, стара, залишимо мишей і підемо ловити верблюда.
Борсучиха відповіла:
– Зараз ми стомилися, ганяючись за мишами, миші теж стомилися: не гоже кидати їх і йти на верблюда, який не стомився. Старі люди казали: «Сьогоднішнє яйце дорожче від завтрашньої курки». Коли це так, то чи варто кидати мишей?
Борсук відповів їй на це:
– Коли є верблюд, я не буду ганятися за мишами.
Сказав та й пішов. Борсучиха залишилася. Вона піймала кілька стомлених мишей, поїла, наїлась, і лягла. А борсук, нічого не впіймавши, зголоднів, прийшов додому і впав біля борсучихи.
Борсучиха запитала:
– Чи впіймав ти свого верблюда?
Борсук ледве вимовив стомлено:
– Ні, не міг упіймати.
– Хіба я не говорила тобі – не кидай стомлених мишей: сьогоднішнє яйце дорожче від завтрашньої курки.
Тут борсук покаявся і почав ревно плакати.