Був колись один багатий бей і мав велику сім’ю: жінку, двох синів та двох дочок.
Якось принесли йому на подарунок смаженого гусака. Закортіло беєві поділити його справедливо, тільки ніхто з родини не може зробити цього.
Коли це беїв наймит, просить, щоб дозволили поділити йому. Бей погодився.
Узяв дядько гусака та й відрізав голову.
– Оце, мій пане, вам,– каже наймит, подаючи голову беєві,– бо ж ви голова родини. Споживайте на здоров’я!
Тоді одрізав криж та й подає дружині бея:
– А це, пані, вам, бо ж ви – основа цієї родини.
Потім дядько одірвав крильця й, подаючи беївнам, промовив:
– Дівчата, ви ось-ось полетите з цього дому – вам потрібні крила!
Тоді повідламував ніжки й подав їх парубкам:
– Вам, юнаки, потрібні ноги,– адже ви повинні йти батьковою дорогою.
А потім узяв гусака під руку й каже:
– А дурному наймитові буде тулубисько.
Бей і питає:
– Хіба ж це справедливо?
А селянин йому:
– Авжеж! Хіба ж не наймит на своєму тулубі тримає все ваше багатство?