Діялося це взимку.
Ішов Кожум'яка рано на зорі з відром до Дунаю. Дивиться і бачить: лисиця б'ється на льоду. Ближче, ближче лисиця в прорубі впіймала велику щуку. Та щука вхопила лисицю за нижню щелепу, лисиця щуку – за верхню, й так моцуються – силами міряються.
Кожум'яка прикрався й – чирк! – вхопив лисицю, а з нею і щуку. Взяв, несе і думає: «Понесу чудо для короля Матяша. Він такого не видів ніколи, певно, обдарує ще мене!»
Не довго думав і пішов до царських палат.
«Кажуть, до цього короля легко можна дістатися!» – говорить сам собі.
Та виявилося, що і не так легко.
На перших дверях королівський охоронець зупинив Кожум'яку:
– Куди?
– До короля!
– Для чого?
– Несу подарунок! – і показав лисицю та щуку.
– Добре! Я тебе пущу, та половина нагороди буде моя. – Най буде й так!
І охоронець пропустив Кожум'яку. Йде Кожум'яка далі. Дійшов до других дверей. А тут знову:
– Куди?
– До короля.
– Для чого?
– Несу дарунок королеві! – і показав лисицю та щуку.
– Добре! Я тебе пропущу, та половину нагороди заділиш мені.
– Най буде й так.
І охоронець- пропустив Кожум'яку. «Но,– думає Кожум'яка,– мені нічого не залишиться».
Прийшов він до Матяша.
– Що нового? – питає король.
– Я приніс вам дарунок.
Король подивився, засміявся, наказав покласти лисицю й щуку до музею, а чоловікові дати сто золотих. Кожум'яка покрутив головою.
– Що, тобі не любиться?
– Подаруйте мені, прошу вас, лише п'ятдесят палиць!..
– Чому? – дивується король.
– Я дуже люблю палиці!
– Коли любиш, то іди до лісу, вирубай собі, скільки хочеш палиць!
– Та не такі... На задню частину!..
– Но, коли твоя просьба така, то дістанеш палиці! – промовив король і наказав слугам відлічити в нагороду чоловікові п'ятдесят палиць.
Ведуть Кожум'яку, а Матяш – за ним. Як підійшли до охоронця. Кожум'яка став. Охоронець простягнув руку.
– Ходи, брате, зі мною на уряд, де платять,– сказав Кожум'яка.
Коли прийшли до другого охоронця, і той простяг долоню.
– Ходи, брате, зі мною туди, де платять, дістанеш свою половину.
Слуги, які вели Кожум'яку, вже діло зрозуміли. Як прийшли на місце, говорить Кожум'яка:
– Мою нагороду прошу поділити на дві рівні частини: половину цьому, половину – тому. Я так обіцяв їм. Матяш на дверях озвався: – Я нагороду подвоюю! Дайте їм по п'ятдесят! І відлічили по п'ятдесят палиць одному охоронцеві й другому. Король Матяш прогнав їх, бо не хотів, щоб такі були при його дворі. А Кожум'яці каже:
– Раз я подвоїв нагороду їм, даю подвійно і тобі. І замість ста золотих дав Кожум'яці цілих двісті.