Навчив раз один чоловік вовка у повозці ходить. От їде, а пани і перестрівають його, здивувались та й кажуть:
– Продай нам цього вовка.
– Купіть,– каже,– та тільки що ви з ним робитимете?
– Він у нас,– кажуть,– писарем буде.
Ото сторгувались, чоловік забрав гроші, а пани того вовка і розійшлись. Через стільки там років той чоловік і здумав: «Піду та одвідаю свого вовка».
Найшов того пана, питає, де вони вовка діли.
– А він,– кажуть,– у Петербурзі генералом, коли хочеш його побачити, так питай такого-то генерала.
От він і пішов у Петербург. Зараз допитавсь того генерала.
– Визвіть,– каже,– мені його.
Ось виходить генерал та до нього так строго:
– Чого тобі?
Так того чоловіка ця груба річ за серце узяла, як крикне ж він на генерала:
– А у ярмо і забув?