Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік.
Якось ішов він берегом річки, дивиться – діти на дорозі граються великою горбушею.
Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав:
– Гей, хлоп’ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,– мовив він до риби.– Будь обережна!
Він випустив горбушу в річку. Вона весело махнула хвостом і попливла.
Якось увечері, в ливний дощ, чоловік варив вечерю. Коли чує – хтось стукає в двері.
«Кому б це бути такої пізньої години?» – подумав він і відчинив двері.
Перед ним стояла вродлива дівчина, змокла до рубця.
– Я заблудилася. Будь ласка, пустіть мене переночувати.
– Що ж. ночуйте, але я бідний і не маю чим вас пригостити. Та заходьте, чого стоїте?
Чоловік впустив дівчину до хати.
– Красненько вам дякую! – сказала дівчина.– Вечері мені не треба. Аби тільки переночувати.
Прокинувся вранці чоловік, бачить – дівчина вже готує сніданок. У хаті прибрано, заметено.
«Оце роботяща дівчина!» – подумав чоловік.
Минув якийсь час, і дівчина сказала:
– Будь ласка, візьміть мене за дружину.
– Про таку дружину я й не мріяв! – зрадів чоловік.
Вони побралися.
Дівчина була лагідна й дуже роботяща. І хату замете, і білизну випере, і в полі чоловікові допоможе.
А які смачні страви вона варила!
«Може, чогось чудодійного додає?» – подумав якось чоловік.
Одного дня він удав, що пішов у ліс по дрова, а сам заховався на горищі. Глянув крізь дірочку в дошці – дівчина порається біля вечері. Розтерла вона в ступці місо[1], висипала в банячок і залила водою.
«Цікаво, що вона далі робитиме?» – спитав сам себе чоловік.
А дівчина повільно роздяглася – і обернулася на рибу-горбушу!
Чоловік мало не скрикнув – так зчудувався.
Горбуша стрибнула в банячок і почала плавати.
Плавала-плавала, а тоді знову обернулася на дівчину.
«Ось чому в неї така смачна юшка! Це ж та сама горбуша, яку я свого часу врятував!» – здогадався чоловік.
Він зліз з горища і знадвору ввійшов у хату.
– Втомився? Зараз я тебе почастую смачною юшкою,– сказала дівчина.
Та чоловік не мав охоти до їжі. До того ж, йому стало моторошно: Його дружина – риба!
– Я не хочу більше затримувати тебе у себе в хаті,– пробелькотів він.
Дівчина засмутилася.
– Я знаю, чому,– мовила вона.– Ти бачив, як я готувала юшку, авжеж?
Вона подякувала за все чоловікові і вийшла з хати.
Чоловік пішов услід за нею, дивиться – дівчина попрямувала до річки, на березі роздяглася й, обернувшись на рибу, пірнула у воду.
[1] Місо – переброджене борошно із сої.